Рабів до раю не пускають
Самый вечный вопрос - а для чего вся эта эмиграция? Для чего эти попытки жить в чужих городах? Терять карьеры, переплачивать за жильё, перспективы и прочее.
Если ещё в первый год как то можно ещё было жить страхом мобилизации или арестов. Но время идёт, чувство страха кончается и смотришь туда - ну, те кто не хотел в армию - сделали все чтоб туда не попасть. Тех, кто не вовлечён в политику - тоже не сажают. Народ активно ездит туда- сюда через границу и вообще, все хорошо.
Какое то мировое осуждения путина и путинизма тоже не произошло. Стабильно, при активном общении приходится объяснять людям почему Россия это плохо. Но нет же, не верят. Многие мечтают переехать, или чтоб россия пришла сама. В общем, разговоры давно как день сурка.
Это я не к тому что я возвращаюсь, не пугайтесь. Я к тому что на третьем году эмиграции нет возможности объяснить почему ты эмигрировал.
Если ещё в первый год как то можно ещё было жить страхом мобилизации или арестов. Но время идёт, чувство страха кончается и смотришь туда - ну, те кто не хотел в армию - сделали все чтоб туда не попасть. Тех, кто не вовлечён в политику - тоже не сажают. Народ активно ездит туда- сюда через границу и вообще, все хорошо.
Какое то мировое осуждения путина и путинизма тоже не произошло. Стабильно, при активном общении приходится объяснять людям почему Россия это плохо. Но нет же, не верят. Многие мечтают переехать, или чтоб россия пришла сама. В общем, разговоры давно как день сурка.
Это я не к тому что я возвращаюсь, не пугайтесь. Я к тому что на третьем году эмиграции нет возможности объяснить почему ты эмигрировал.
чему меня научила, к сожалению, жизнь - в любой момент все может поменяться к худшему.
Так что если сегодня все норм, не факт, что так будет через месяц.
Какое то мировое осуждения путина и путинизма тоже не произошло
это самое сложное и непонятное для меня.
А мир просто сломался. По идее всю эту войну можно закончить за 2,5 часа. Но для этого надо чтоб мировое сообщество на эти два с половиной часа стало именно сообществом.
Дорослішення?
Прощання з ілюзіями?
Так, для мене це також було не просто зрозуміти/прийняти, що Захід (умовний) може щось вимагати від тих, хто бажає дотримуватись правил. А тих хто не дотримується наказати не може ніяк. Як там, хоча б Монголію за не арешт Пуйла якось наказали?
Що умовний Захід може говорити одне, а бізнесу (ділкам) на це начхати і вони будуть робити все, щоб заробляти великі кошти. Суди, віднаходити інші шляхи, просто не виконувати (тому що штрафи менше від прибутків).
І якщо треба дружити з Китаєм, то ніхто не буде звертати увагу на проблеми уйгурів, захоплення територій у морях, крадіжку інтелектуальної власності та інше.
Так, світ розуміє лише силу і вигоду. Сюрпрайз.
Ні.
Для цього світова спільнота повинна отримати відповідь «Навіщо?». Хтось (важливий для них) повинен їм пояснити, що буде, якщо вони продовжать загравати з Московією, Китаєм, Іраном та іншими.
Для цього треба зрозуміти, що поточні економічні вигоди принесуть суттєві (у т.ч. економічні) втрати у майбутньому.
Для цього повинні відповідати усі ті, хто дозволяв співпрацю з диктатурами (Московія, Китай та інші). Хто заграє з Туреччиною та Ердоганом.
І т.д. і т.п.
Ну і висновок – хто це буде робити?
Значить чекаємо настільки страшних (в першу чергу для умовного Заходу) подій, коли вони змушені будуть діяти всупереч економічній вигоді та поточним (маловажливим) проблемам.
Да. Тут ты прав что банально не выгодно угробить Мордор за 2,5 часа. Слишком много бабла...
Брехня.
Могла. Щонайменше - не запрошувати. Не давати дозвіл на приземлення. Не приймати делегацію.
А так питання - Монголія взяла на себе зобов'язання, які не виконує.
При чому вона брала зобов'язання не аби для чого , а щоб отримати доступ до якихось можливостей.
Висновок - Монголія не відповідає вимогам (не виконує їх), відповідно повинна втратити доступ до "плюшек".
А так... це обман. Або як ще назвати те, що ти береш на себе зобов'язання, які не лише не можеш виконати (наприклад, ми розуміємо, що вимагати від Монголії захопити Китай у поточних реаліях... нереалістично), але і не збираєшся виконувати?
І?
Якщо я не вмію бігати, то я не обіцяю виграти золото на Олімпіаді з бігу.
Доросла людина, коли щось обіцяє, то вона розраховує свої сили. Або робить усе, щоб не потрапити у ситуацію, коли не може виконати обіцянку.
А зараз вже питання до міжнародної спільноти - а як ви відреагуєте на порушення Ваших правил? Ніяк? А нахіба їх (вимоги міжнародної спільноти) тоді взагалі виконувати? Та навіть вже слухати необов'язково.
Запад ничего не сделал в преддверии визита Путина чтоб гарантировать Монголии безопасность в случае ареста. Китай тоже. Опять не там врагов ищешь)))
Ворогів? Шукати? Навіщо? Воно і так відомо.
Бойові дії - Московія.
А далі - складніше. Бо практика вказує, що найперше що заважає жити та розвиватись - це ти сам. Точніше те, з чого ти складаєшся - чого тебе навчили; те, у якому середовищі ти опинився; те, хто тебе оточує. Ну і "Проблема не стільки в тому, ким ти є (в негативному сенсі), проблема у тому, що ти таким залишаєшься".
Але повернемось до Монголії (бо обговорювати її значно простіше ніж змінювати себе).
Когда была идея МУС
Знаєш скільки такого можна сказати про різне?
Червоний хрест. Будапештський меморандум. Правила ведення війни. Честь офіцера.
Але ж знову.
Проблема не в тому, що хтось порушує правила та обов'язки. Таке було є і буде. В усі часи в усіх сферах.
Проблема в тому, як на це реагують (або не реагують).
І наступний етап - до чого це призводить в подальшому.
Ми знову опинились в часи, коли все те, що вважалось сталим, виявилось... примарним.
Монголия не обязана действовать в ущерб и себе и своим гражданам
Да ти шо? "тварь я дрожащая иль право имею?" (с)
Цікава позиція.
Ось тільки мені цікаво як вони почнуть говорити, якщо інші будуть діяти так само.
Навіщо нам підтримувати незалежність Монголії? Нехай її захоплює Китай. Нам дружба з Китаєм важливіше інтересів Монголії. (я тільки з діалогу Портникова дізнався, що незалежною країною Монголію визнавав лише СРСР та країни Варшавського блоку. А так, для усіх/переважної більшості, це частина Китаю, та й усе).
Ти у курсі, що поточні проблеми з економікою ЄС, це якраз через їх самообмеження (тобто завдання шкоди власним громадянам по суті) та підтримки вільної торгівлі? І що питання відродження економіки ЄС це питання тарифних обмежень?
І здається мені, що ми найближчим часом побачимо ось це "інтереси власних громадян важливіше за іінше" у виконання найкрупніших держав і усьому іншому світу це ну дуже не сподобається.
Вся эта гнилая философия на тему чести офицера никогда не работает, если нет средств эту честь обеспечить.
Ось тільки багатьом, для розуміння цього, треба було зіткнутися з війною.
а Китай ловко оккупировал Монголию за 3 дня. Что, лучше стало?
найгловніше слово - допустим
1. Чому Китай повинен окупувати Монголію?
2. Навіть якщо нікуди Пуйло не вивозити (нехай сидів би собі у Монголії) - 2 чи 3 (5-7-10) роки і влада на московії змінюється сама по собі і наступна вже буде більше зацікавлена в здачі Пу заради плюшек.
3. Ок. Не бажаємо ризикувати - не даємо приводу приїзджати.
Что, лучше стало?
Для України? Безперечно.
Для світу? Скоріше так.
А зараз що, стало краще? Пуйлу - так (він в чергове доказав що може порушувати правила). Монголії - можливо (хз, чи будуть наслідки за невиконання зобов'язань).
Світу? Ні. Багато хто отримав чергове підтвердження - встановлені правила можна порушувати і наслідків для порушника не буде (прямих). А вот наслідки для світу будуть, тому що ми проходили етап безвладдя або слабкої влади.
Россия и Китай не дали б Монголии держать там Хуйло много лет.
***
Я говорю о том, что глупо требовать исполнения международного права, если сильные мировые страны не в состоянии защитить слабые. Международное право это про безопасность, а если безопасности нет - то и выполнять себе в ущерб его никто не будет. Пока мир не увидит то что сильные страны не выполнили свои обязательства - то не стоит ждать что вообще это право будет работать.
Отож.
"Чому бідні? Бо дурні.
Чому дурні? Бо бідні."
Деяки країни (або їх суспільства) "загралися".
Як дехто зарано почав говорити у 90х щодо перемоги демократії в усіх країнах , так і тут - виявилось що міжнародне право повинно мати дубинку щоб вимагати виконання цих прав, а не лише розмовляти.
Небажання мати силу для відстоювання своїх вимог призводить до ігнорування (порушення) таких прав/вимог, що призводить до економічного занепаду та відсутності сил. (ну або відновлення міжнародного права вимагатиме значно більше затрат, ніж його підтримка).
Ну и предвижу, что сейчас напишешь что "это СССР/Россия во многом виновата", но как бы нет. На одну страну вешать все мировые войны с 1945 года не стоит.
Единственный пример более менее адекватной, но очень запоздалой и кривой мировой реакции - операция НАТО в Югославии.
ні, не напишу.
а было ли оно когда то, это международное право?
ну дуже гарне питання.
Коли я був підлітком і дивився на "Бурю в Пустелі" я розумів, що гарні хлопці можуть дати копняка поганим. І навіть 080808 здавалась скоріше виключенням, ніж правилом. Але ні.
Наверное, "Буря в Пустыне" редкий и почти единственный пример правильного действия международного сообщества. Но тоже, до конца не довели, их Хуйло у власти осталось и получили в итоге ИГИЛ и жопу во всем регионе.
На підставі чого така думка?
Те, що там багато складнощів і вчухати емоції будуть десятиліттями - зрозуміло.
Але. Ці території повинні повернутись під контроль Грузії, повинен пройти деякий час (я б сказав років 40) і після цього вже можуть підійматись якісь територіальні питання.
Но тоже, до конца не довели,
згоден.
Так само як з Китаєм - спочатку вони повинні були стати дійсно демократичною країною, а вже потім треба було розширювати економічну співпрацю.
На мой взгляд очень странно получается, что кто - то где - то провозглашает что вот эти территории - теперь наше новое государство, когда эти территории явно в это государство не хотят. А принцип административных границ рухнувшей империи он не очень хорош, ибо очень часто они от балды рисуются.
И такая же позиция у меня по Карабаху и Приднестровью. Выведите оттуда войска россии, введите международных миротворцев, дайте возможность Грузии и Молдове быть там услышанными и через полгода- год проведите нормальный референдум. А не отсылку к контурной карте 1936 года, пожалуйста ))
Может быть и Грузия и Молдова сможет предложить концепцию совместного государства. Прецедент уж был в Молдове с Гаузкой республикой в 1996 году. А может не смогут и будут независимые и признанные новые государства.
дайте возможность Грузии и Молдове быть там услышанными и через полгода- год проведите нормальный референдум.
Вибач, але крім ржачу такі фрази викликають лише роздратування.
В Україні навіть 30 років було замало щоб якось обмежити інформаційний вплив Московії (у Рагулівні кожне відео пов’язане з таким впливом. Або напряму, або коли люди вже самостійно підтримують, бо їм так звично. Або коли навіть не розуміють яку фігню з наслідками вони коють).
Навіть повномасштабне вторгнення у великої кількості людей (особливо «вцерковленных») не змінив позитивне ставлення до Московії.
А ти вважаєш що вистачить півроку або року?
При зовсім не співставних інформаційних ресурсах?
И такая же позиция у меня по Карабаху и Приднестровью.
По Карабаху вже питання вирішене (сподіваюсь).
Придністров’є, Осетія, Абхазія – проблеми усюди, де є присутність Московитів.
Тому моя позиція проста –кордони у межах адміністративних кордонів на час розпаду СССР, повна заборона (або суттєве обмеження) впливу московських ресурсів , 40 років розвитку країн у правовому полі (тобто нормальні ЗМІ, нормальні правоохоронні та судові структури) і лише після цього можна ставити питання про референдуми та відокремлення.
А 40 лет и потом референдум - так себе история. Может и хорошо получится, а может и война быть.
Карабах решен, да. Путем того что населения оттуда бежало, ожидая этнических чисток. Плюс в том что война пока не будет там, но если вдруг в ближайшие 30-50 лет изменится ситуация и Армения станет кратно богаче Азербайджана - все может вновь начаться.
Мне кажется, надо другое решение искать. И как раз таки мировым сообществом.
Своє завдання бачу у тому, щоб таки уроки минулого проектувати на сьогодення, але не бути просто «теоретиком», а власні плани під це корегувати.
Ну і ще навчитися (а в ідеалі передати цей досвід) бачити де нас обманюють (або омежують інформацію, або навмисно її викривляють), як це впливає на поточні дії , бачити/розуміти у чому ще «найоб**ть».
А у пня все уроки прошлого понятно где кончается.
Там скоріше "благие пожелания".
Тому що потім діють такі фактори як власні лінощі, вплив близького оточення та суспільства.
І виходить.... те що виходить.
Але, сподіваюсь, хоч думаю у вірному напрямі.