Рабів до раю не пускають
Сегодня мне написали хорошую фразу, человек, правда, про свои проблемы с кукушкой рассказывал, но все ж.
"Бракованные дети постсоветского пространства"
И как то да. Как то вот оно точно. Как то попадает во многих моих друзей и меня.
"Бракованные дети постсоветского пространства"
И как то да. Как то вот оно точно. Как то попадает во многих моих друзей и меня.
Тільки не Бракованные .
Зіпсовані? Зруйновані?
"Браковані" застосовується до випущеної продукції. Стосовно "випуску" дітей, чомусь ІМХО більш підходить аналогія "народження". І ось зв`зка "бракований народжений" це вже звучить ... по нацистські? Недолюди?
Так, вибачте, але через деякі причини діти народжуються з проблемами. І це можуть бути генетичні проблеми, невірна поведінка батьків під час вагітності (наркотики, алкоголь, або навпаки - голодування без необхідності), фізичні травми (у т.ч. під час народження), вплив середовища та інше. У більшості випадків це біль батьків і від них (батьків) нічого не залежило.
А ось зіпсовані вихованням та суспільством/оточенням це вже інше. Це вже цілеспрямована обробка людини, це вже усвідомлені дії (у т.ч. вживання шкідливих речовин під час вагітності). І якщо через таку обробку виходить ДЕЩО, що назвати людиною розумною важко, то тут і відношення, і відповідальність, інша.
Неудачная партия при выпуске).
Можно, конечно, обвинить и родителей во всем и учителей. Но нам просто вот не повезло родиться на сломе эпох, государств и все остального. И не повезло что, в большинстве своем, и психология/психиатрия тогда не было особо.
А в семья улетевшие кукушкой взрослые, которые тоже не знают как жить, и на что жить. Ну и прочее, в виде доступа лёгкому к наркотикам и алкоголю.
Вон, у меня каждый второй в окружении на терапии или таблетках. А каждого первого я б врачам б показал. И это мое окружение, 25-35 лет в основном и по разные стороны границ. А что реально происходит - да черт его знает...
Ще раз. Я розумію, що браковані може застосовуватись до ситуації переходи зі стану дитина-доросла людина.
Свої резони, чому вважаю більш доцільним термін "зіпсовані" (можливо будуть ще більш влучні терміні) пояснив вище.
Можно, конечно, обвинить и родителей во всем и учителей. Но нам просто вот не повезло родиться на сломе эпох, государств и все остального. И не повезло что, в большинстве своем, и психология/психиатрия тогда не было особо.
З одного боку так. З іншого - ні.
Це позиція держави, що усі новонароджені повинні перебувати у яслях та лежати (щонайменше рік) як "солдатик". Як у цей час мозок розвивається - да кого це цікавить?
Це саме вчителі обирають як спілкуватись з дітьми, як їм надавати матеріал.
Це саме батьки, не мають часу та невміють спілкуватися з дитьми.
А бабусі і дідусі або далеченько, або їх вже нема. І обидві причини зазвичай це політики держави (або чергова війна, або "освоение целины/БАМ").
Це відсутність поголовного психичного виховання.
Це специфічні настанови, які закладені у казках, словах, творах та іншому ("ментальність").
Це .... багато чого.
Чому у однакових періодах, одні діти/люди досягають успіху (дивимось на тих же євреїв), а інші лише жалюються на життя та не такі події поруч?
Я больше пишу про эмоцию, что на мой взгляд, фраза про бракованных детей - мне очень нравится. Эмоциональный отклик и прочее. И что то я не очень понимаю, что ты мне пишешь?
Что мы бракованные, но не бракованные, а испорченные, неправильно воспитаны и так далее?))
мені неподобається зв`язка "браковані" разом з "дітьми".
"Браковані доросли" сприймаю цілком спокійно.
"Зіпсовані діти" також зрозуміло.
А ось "браковані діти"... ні, не сприймаю.
Вещи тоже Кота.
И люди Кота.
Всё Кота
Сейчас вот дети 90-х подросли..
Вещи тоже Кота.
И люди Кота.
Всё Кота
(потому что меня не задели практически, повезло в этом плане).
Вещи тоже Кота.
И люди Кота.
Всё Кота
И охранителем ты не стал (а у этой братии, по-моему, основной движущий мотив — страх "лишь бы не как в 90-е").
Ну и да, в 90-е все было плохо но была эта, как ее, надежда. И эта, информация свободная.
Были проблемы, в общем то, ну что поделать, что с родителями в экономическом плане не повезло. Хотя в школьные годы немного хотел совок обратно, что ж тут то.
А потом уже к 2010 я сам зарабатывать стал, путешествовать и мир посмотрел. Да ну нафиг эти социальные эксперименты. Даёшь нормальный капитализм, без государства и сменяемость власти.